в ус себе не дует

gener. (себе) no se inmuta, (себе) se queda (está) como si tal cosa, (себе) se queda tan pancho

• (И) В УС ( СЕБЕ) НЕ ДУТЬ coll

[VP; subj: human; usu. pres or past; fixed WO]

=====

⇒ not to care (about sth. one should care about, or about anything at all):

- X и в ус не дует≈ X doesn't give a damn;

- X couldn't < could> care less.

     ♦ Есть такие молодцы, что весь век живут на чужой счёт, наберут, нахватают справа, слева, да и в ус не дуют! Как они могут покойно уснуть, как обедают - непонятно! (Гончаров 1). There were, of course, those clever fellows who lived their entire lives at other people's expense, grabbing right and left, never giving a damn! How could they sleep in peace? How could they enjoy their dinner? Incomprehensible! (1b).

• (И) В УС ( СЕБЕ) НЕ ДУТЬ coll

[VP; subj: human; usu. pres or past; fixed WO]

=====

⇒ not to care (about sth. one should care about, or about anything at all):

- X и в ус не дует≈ X doesn't give a damn;

- X couldn't < could> care less.

     ♦ Есть такие молодцы, что весь век живут на чужой счёт, наберут, нахватают справа, слева, да и в ус не дуют! Как они могут покойно уснуть, как обедают - непонятно! (Гончаров 1). There were, of course, those clever fellows who lived their entire lives at other people's expense, grabbing right and left, never giving a damn! How could they sleep in peace? How could they enjoy their dinner? Incomprehensible! (1b).

gener. er macht sich (D) nichts daraus

прибл ele nem liga

gener. ta ei tee väljagi

1. v.i.

1) soffiare

2) (colloq.) correre

3) (fam.) fare qc. con impeto

4) (на + acc.) soffiare su

2. v.t.

1) (pf. выдуть) bere molto

2) (pf. отдуть) picchiare

3) (pf. выдуть) soffiare il vetro

4) дуться (на + acc.) avercela con qd., tenere il broncio

1. дарунковок, да-рунхолй; дутый браслёт дастпонаи дарунхолй // (надутый) дамондашуда, дамида; дутые шины шинаҳои дамида

2. перен. муболиғаомез, муболиғанок, сохта, бардурӯғ, ҳавоӣ; дутые цйфры рақамҳои муболиғанок; дутая слава шӯҳрати бардурӯғ (сохта) дуть несов.

1. вазидан; ветер дует шамол мевазад; здесь дует безл. ин ҷо шамол аст

2. пуф (дам) кардан; дут на горячий чай чои гармро пуф кардан

3. что тех. дамонда (пуф карда) сохтан; дут бутылки пуф карда шиша сохтан

4. безл. что прост. (раздувать) варам (дам) кунондан

5. прост. (быстро бежать) шамол барин давидан (тохтан)

6. что и без доп. прост. (делать с азартом) дам нагирифта (бо завқ) иҷро кардан, ҷонҳавл кардан; он дует всё стихотворение наизусть ӯ шеърро шаррос зада мехонад

7. что задан; дут водку стаканами арақро стакан-стакан задан

8. кого и без доп. (бить) задан, кӯфтан, лат кардан <> дут губы (губки) лаб лунҷ овезон кардан, лаб дӯл кардан; и в ус [себе] не дует прост. парвои фалак надорад, парво намекунад; куда ветер дует замонасоз

дунуть

1) (о ветре) дути (дму, дмеш, дме, дмемо, дмете, дмуть), сов. дунути [Дунув вітер по-над ставом (Шевч.)], дмухати, дмухнути [Дмухнув вітер], подихати, подихнути, дихнути, духнути [Легкий вітрець подихнув. Вітер як духнув], подувати, подути (подму, -дмеш, -дме). [Вітре буйний, Аквілоне, подми чарами, крилатий (Кул.)], віяти, війнути [От вітер буйний повійнув (Руд.)], (сильно) гунути (сов.) [Як гуне вітер (Змієв. п.)], (порывисто) бурхати, бурхнути, шугати, шугнути. Сильно дующий (о ветре) - буйний, дуйний (Голов.), рвачкий; (см. Порывистый);

2) (о человеке) дмухати, (редко) духати, сов. дмухнути [Не дмухай проти вітру. Він дмухнув і загасив свічку], (преимущественно дыханием) хук[х]ати, хук[х]нути. [Хукає собі в руки. Дитина хукає на гаряче молоко. Почав хухати на болючі руки (Фр.). Хукни у віконечко на скло (Щог.)]. Дуть мехом - димати, міхом димати [Коваль кричить: димай! димай!], міхом подувати. Дуть (надуть) губы - надимати губи, (иронич.) копилити губи, закопилювати (сов. закопилити) губи, мурмоситися. И в ус себе не дует - і гадки не має, ані гадки, ані в вус не дме. [А козак собі пішов і гадки не має. (Руд.). Його лають, а він - ані гадки]. Дуть стекло, бутылки - дути (видимати) скло, пляшки. Тот, кто дует - дмець (р. демця), видимач;

3) дуть, отдуть (бить, колотить) - духопелити кого, давати (сов. дати) духу, духопелу, духопелків, матланки кому, шустрити, чустрити кого; - во что - гатити в що. Гатять в різкі тарабани (Л. Укр.). Срвн. Жарить 2;

4) (скоро ехать) гнати (жену, -неш) [Жене, як вітер], гнатися, махати, махнути. [Треба кобилу запрягати та на село махати]. Дуй во всю мочь, во весь дух - махай що-сили, що-духу. Дуй, во всю ивановскую - махай на всі заставки;

5) (пить слишком много) дудлити, цмулити, джук[ґ]лити, жлуктати, жлуктити, лигати. Выдуть - видудлити, вицмулити, виджуклити…

6) дуть в хвост и в гриву - поганяти в три батоги; поганяти по конях і по голоблях;

7) дует, безл. (сквозит) - віє, тягне, тут протяг, (сильнее) дме.

* * *

несов.; сов. - д`унуть

1) ду́ти, ду́нути, дму́хати, дму́хнути; ( о ветре) ві́яти, пові́яти; ( ртом) ху́кати, ху́кнути

2) несов. техн. ду́ти, видува́ти, видима́ти

3) (несов.: нестись, мчаться) ката́ти, чеса́ти, жа́рити, шква́рити

4) (несов.: делать что-л. с азартом, увлечением) чеса́ти, шква́рити, жа́рити

5) (несов.: пить) смокта́ти, ду́длити, ду́ти, жлу́ктити, жлукта́ти, цму́лити, цмо́лити

6) (несов.: бить) лупцюва́ти, дуба́сити, духопе́лити, чухра́ти, чеса́ти, шква́рити

наст. вр. -ю, -ешь I несов. 1. (о ветре) сальклх, көдлх; ветер дует салькн көдлҗәнә; 2. үләх; дуть на горячий чай халун цә үләх; он и в ус (себе) не дует юуг болв чигн кергт эс авх; дуть губы уурлх

••

* * *

м.; = усы́

1) baffo m sing; baffi; mustacchi m pl

2) ( у животных) vibrissa f; baffi m pl

••

* * *

gener. baffo, stolone (клубники и т.п.), basetta, mustacchio

С мн. ч. неод. (ед. ч. ус м.)

1. vuntsid, vurrud, mokahabe; отрастить v отпустить \усы endale vuntse v mokahabet kasvatama, улыбаться в ус habemesse naerma, \усы выдры saarma vurrud;

2. tundlad, katsesarved;

3. bot. köitraod, väänlad, väädid, väädikud; võsundid; обрывать \усы клубники maasikavõsundeid ära näpistama;

4. (обычно ед. ч.) tehn. nina (näit. poldil); kisk, kisa; haru; \усы гафеля mer. kahvliharu, склейка на ус kaldne liimliide; ‚

и усом не ведёт, и в ус себе не дует kõnek. ei tee kuulmagi, ei kõssagi, ei tee väljagi;

сами с усами kõnek. meil enestelgi aru peas, ega meiegi ole eile sündinud v siia ilma tulnud;

мотать v

намотать себе на ус что kõnek. mida endale kõrva taha panema v kirjutama

мн. (ед. ус м)

1. муйлаб, бурут

2. бот. таноб, печак <> китовый ус дандони наҳанг; и в ус [себе] не дует прост, бепарво аст, парво намекунад; мотать [себе] на ус ба хотир гирифтан, ба гӯш ҳалқа кардан; мы и сами с усами худамон ҳам калла дорем

1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];

2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);

3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;

4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;

5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;

6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];

7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;

8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];

9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;

10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];

11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -

1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;

2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;

3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];

4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].

* * *

1) нести́; ( мчать) мча́ти

2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

7) ( класть яйца - о птицах) нести́

1. wehen, blasen (Prät. a. ­ло Т N); haben (в В in D); P rennen, sausen; loslegen, auspacken; saufen; дует es zieht; дуй! P mach schon!, los!; и в ус ( себе) не дуть F sich nichts daraus machen;

2. <по­>, einm. < дунуть> blasen, pusten;

3. <вы­> Glas blasen;

4. <вз­> P durchprügeln, prügeln, hauen; надуть u. дуться <на­> sich blähen, aufblähen od. aufplustern; F schmollen (на В mit jemandem); P Karten dreschen (в В A); важничать

* * *

1. wehen, blasen (Prät. auch - ло Т N); haben (в В in D); pop rennen, sausen; loslegen, auspacken; saufen;

ду́ет es zieht;

дуй! pop mach schon!, los!;

и в ус (себе́) не дуть fam sich nichts daraus machen;

2. < по->, einm. <ду́нуть> blasen, pusten;

3. <вы́-> Glas blasen;

4. < вз-> pop durchprügeln, prügeln, hauen; → [[link]]надуть[[/link]];

ду́ться < на-> sich blähen, aufblähen oder aufplustern; fam schmollen (на В mit jemandem); pop Karten dreschen (в В A); → важничать

* * *

<ду́ю, ду́ешь> нсв, ду́нуть, поду́ть св

нпрх wehen, blasen

здесь ду́ет hier zieht es

* * *

1) gener. abblasen (на что-л.), anblasen (на что-л., на кого-л.), anhauchen (на что-л., на кого-л.), anwehen (на кого-л. - о ветре), beblasen (на что-л.), behauchen (на что-л.), bieseln, blasen (напр., о ветре), durchwehen (сквозь что-л.), durchziehen (о ветре), (сильно) pusten, zuwehen (в сторону кого-л., чего-л.), anschwellen, hauchen, anblasen (на что-л.), blasen, herüberwehen (о ветре; сюда), wehen

2) geol. wehen (о ветре)

3) colloq. anpusten (на кого-л.), ziehen (о сквозняке), pusten

not to care (about sth. one should care about, or about anything at all)

X и в ус не дует = X doesn't give a damn

• (И) В УС ( СЕБЕ) НЕ ДУТЬ coll

[VP; subj: human; usu. pres or past; fixed WO]

=====

⇒ not to care (about sth. one should care about, or about anything at all):

- X и в ус не дует≈ X doesn't give a damn;

- X couldn't < could> care less.

     ♦ Есть такие молодцы, что весь век живут на чужой счёт, наберут, нахватают справа, слева, да и в ус не дуют! Как они могут покойно уснуть, как обедают - непонятно! (Гончаров 1). There were, of course, those clever fellows who lived their entire lives at other people's expense, grabbing right and left, never giving a damn! How could they sleep in peace? How could they enjoy their dinner? Incomprehensible! (1b).

• (И) В УС ( СЕБЕ) НЕ ДУТЬ coll

[VP; subj: human; usu. pres or past; fixed WO]

=====

⇒ not to care (about sth. one should care about, or about anything at all):

- X и в ус не дует≈ X doesn't give a damn;

- X couldn't < could> care less.

     ♦ Есть такие молодцы, что весь век живут на чужой счёт, наберут, нахватают справа, слева, да и в ус не дуют! Как они могут покойно уснуть, как обедают - непонятно! (Гончаров 1). There were, of course, those clever fellows who lived their entire lives at other people's expense, grabbing right and left, never giving a damn! How could they sleep in peace? How could they enjoy their dinner? Incomprehensible! (1b).

- пышные усы

••

- китовый ус